Інваліди 2 групи можуть виконувати не дозволені види роботи, у тому числі і висококваліфікованої, в будь-яких установах та на підприємствах різних форм власності. Основою для призначення 3 групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, обумовлені захворюванням, наслідком травм або вродженими дефектами, які призвели до помірного обмеження життєдіяльності, у тому числі, працездатності та викликали необхідність до соціальної допомоги та соціального захисту.
Згідно ст. 32 Закону №1058, особи, визнанi iнвалiдами, мають право на пенсiю по iнвалiдностi за наявностi такого страхового стажу на час настання iнвалiдності:
до досягнення особою 23 рокiв включно – 2 роки; вiд 24 рокiв до досягнення особою 26 рокiв включно – 3 роки; вiд 27 рокiв до досягнення особою 31 року включно – 4 роки; для осiб 32 рокiв i старших – 5 рокiв. Якщо iнвалiднiсть настала в перiод проходження строкової вiйськової служби, то пенсiя по iнвалiдностi призначається особi незалежно вiд наявностi страхового стажу.
Ст. 33 Закону №1058, визначає, що пенсія по iнвалiдностi залежно вiд групи iнвалiдностi призначається в таких розмiрах: iнвалiдам I групи – 100 вiдсоткiв пенсiї за вiком; iнвалiдам II групи – 90 вiдсоткiв пенсiї за вiком; iнвалiдам III групи – 50 вiдсоткiв пенсiї за вiком. За наявностi у непрацюючих iнвалiдiв II i III груп – у чоловiкiв 25, а у жiнок – 20 рокiв страхового стажу за їх вибором пенсiя по iнвалiдностi призначається в розмiрi пенсiї за вiком.